Поради замовнику візиток

Незалежно від того, яким підходом керувалися при замовленні (для краси або для справи), візитна картка має бути стильною, добре зверстаною та якісно надрукованою. Замовник, формулюючи свої побажання дизайнеру, теж бере участь у творчості, оскільки художній образ складається із взаємодії форми та змісту. Уявіть, наприклад, тиснення золотом на мармуровому папері "Володимир Ващенко. Слюсар III категорії" або скромну одноколірну картку на простому папері менеджера рекламної агенції. Однак, зрештою, це справа смаку. Наприклад, один з нас вважає естетичною вершиною візитки в один-два кольори з масою вільного місця і дрібним строгим шрифтом, а іншому подобаються візитки соковиті, насичені, з текстом, що легко читається, не менше 10 кегля.

З іншого боку, замовлення візиток — це комерційний захід, вкладення якихось коштів, і тому перед розміщенням замовлення корисно підійти до завдання аналітично, щоб візитки відпрацювали вкладені в них кошти максимально.

Аналіз завдання починається з відповідей на три запитання:

1. Навіщо потрібні ці візитки?
2. Кому вони призначені?
3. Як ними користуватимуться?

Відповідь на перше запитання має вказати первинні та вторинні цілі цього клаптика паперу.

Найпростіші:

• "щоб роздавати";
• "щоб було";
• "щоб люди не забули моє ім'я та телефон";

Це насправді лише початок відповіді. Коротко можна сказати так: первинна мета інформувати. Насправді завжди мається на увазі, що картка має ще й зробити деяку дію на одержувача. Мало, щоб людина дізналася Ваш робочий телефон, треба, щоб у нього виникло бажання цим телефоном скористатися. Таким чином, вимальовується друге завдання – "рекламувати".

Відповівши на запитання "навіщо?", саме час подумати про тих людей, кому ці візитки будуть роздаватися.

Як мінімум, потрібно подбати хоча б про те, щоб візитівка не викликала в людини роздратування. І, нарешті, треба оцінити, яким способом використовуватиметься візитка.

Нижче ви знайдете найважливіші моменти, які потрібно взяти до уваги.

На самій поверхні лежать вимоги до форми та змісту візиток, що випливають із явно вираженої специфіки компанії.

Наприклад, якщо вони належать фірмі страхування автомобілів, доречно зробити їх на папері, що самоклеїться, з яскравим оформленням, щоб власники машин могли (і захотіли!) наклеювати їх у салоні машини. Якщо візитна картка належить лікарю або перукарю, можна використовувати її одночасно і як талончик запису на прийом — достатньо зробити на звороті поля для позначки дати та часу візиту. Менеджеру, який продає невеликий стандартний набір товарів чи послуг, — зазначити їхній перелік.

Рекомендації більш традиційних візиток, у змісті яких, переважає інформаційне завдання, менш очевидні.

Оскільки особа, яка отримала візитку, зазвичай хоче зробити на ній свої позначки, папір має бути зручним для записів.

Однак є нюанси, яких слід уникати під час замовлення візиток:

• — не варто вибирати фактурний чи тонкий папір;
• — краще відмовитися від яскравого кольорового паперу — такі візитки зазвичай замовляють бари, кафе, ресторани, які використовують їх як флаєр (купон на знижку);
• — не потрібно вдаватися до блідих фарб, так само як і до тиснення голографічної фольгою — все це ускладнює читання;
• — не варто використовувати більше двох видів шрифтів — це захаращує і так невелику площу візитної картки і ускладнює сприйняття тексту;
• — вензельне написання не для візиток — це також ускладнює сприйняття тексту;
• — не розташовуйте текст на візитівці інакше як горизонтально: вертикальні візитки допустимі лише для представників творчих професій (художників, артистів, дизайнерів, флористів, працівників мас-медіа або рекламних агенцій);
• — не використовуйте фольгу при замовленні конгревного (об'ємного) тиснення — це вважається поганим тоном;
• — не поспішайте розміщувати державну символіку на візитівці — це не завжди доречна данина моді (за винятком держслужбовців), тим більше, що така символіка передбачає певний офіційний стиль.

У багатьох місцевостях та країнах є свої національні уподобання.

Наприклад, в Італії популярні візитні картки у вигляді книжок, в Англії – вертикальні картки тощо. При виборі стилю не рекомендується занадто віддалятися від загальноприйнятих традицій.

Пам'ятайте, що ті, кому доводиться працювати з великою кількістю партнерів, зазвичай зберігають візитки у спеціальних настільних візитницях або альбомах із пластиковими кишеньками. Візитка з вертикальним компонуванням, вставлена в альбом, заповнений горизонтальними картками, виділятиметься із загальної маси, але людині доведеться щоразу вивертати шию, щоб прочитати на ній номер телефону. Не складно здогадатися, кому він зателефонує першому, якщо зручна та незручна картки від двох конкуруючих фірм виявляться поруч.

Якщо на візитній картці є логотип, його кольори повинні бути дотримані ідеально.

Коли картка локального дилера та картка закордонного боса, надруковані в різних країнах, не відрізняються за кольором — це справді вражає, бо демонструє серйозність підходу до партнерства. Те саме стосується вибору шрифтів і загального стильового оформлення. Втім, ця вимога важлива й у тому випадку, якщо фірма не працює у кооперації з іншими партнерами. Різні логотипи у різних її співробітників або на різних візитках однієї людини, надруковані в різний час, явно не послужать зміцненню іміджу підприємства.

Один курйозний випадок демонструє швидкі кроки поліграфічної моди. Американський підприємець, будучи в Лондоні, був чимало здивований, коли в басейні готелю японський бізнесмен дістав із кишеньки плавок непромокаючу візитку і вручив йому. Шановно чекаючи жесту у відповідь.